«Христос шукає серед нас віру, щоб могти діяти, і запевняє: не має нічого неможливого»

Читай також

  • Слухають, але не чують
  • Поради від військового капелана на Різдвяний піст
  • Не все золото, що блищить
        • «Христос шукає серед нас віру, щоб могти діяти, і запевняє: не має  нічого неможливого»

          Ісус Христос питає нас сьогодні: чи ти віриш що я можу це зробити? Чи ти віриш в перемогу України? Чи ти віриш, що силою українського війська, силою волі нашого народу ми можемо вигнати зло, яке нас вбиває і нищить? Скажімо сьогодні разом з євангельським батьком: Учителю, віруємо, але поможи нашому невірству. Про це попросив Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав під час проповіді в Патріаршому соборі Воскресіння Христового в четверту неділю Великого посту.

          «Ми щойно з вами чули Боже слово, яке є подихом Божої сили, що сотворила світ. Подихом Божого слова, яке дарує людині можливість жити. Адже усі сили людини походять від Того, Хто своїм животворчим словом кожного дня покликає нас до життя», – зазначив Предстоятель.

          У проповіді він пригадав зміст сьогоднішнього євангельського уривку, в якому Христос зустрічається зі заплаканим батьком біснуватого сина.

          «З Божої слави Господь нисходить до людського горя і плачу. Обставини, які представляє батько Христові, позначені двома дуже важливими рисами: це обставини болю і безсилля», – каже проповідник.

          Він звертає увагу на те, як серед болю і безсилля палає маленький промінчик віри в серці батька через любов і милосердя до свого єдиного сина. Через що батько не змучується шукати порятунку спершу в апостолів, а згодом і в самого Христа.

          З іншого боку, продовжує свою думку архиєрей, сяє світильник надії, яким є сам Господь наш Ісус Христос. Що цікаво, в тому діалозі з батьком Ісус наче підсилює світильник віри, коли каже, що нічого не має неможливого для того, хто вірить.

          «В ньому горів світильник віри, але він був замалим, щоб перемінити темряву у світло. Він був заслабкий, щоб відчути повноту Божої сили. Саме тому Христос бере за руку хлопця, підіймає його на ноги, звільняє від злого духа і віддає батькові», – зазначає Предстоятель у роздумах над уривком Євангелія.

          Далі Глава Церкви звернув увагу на досвід духовного життя, в якому людина часто досвідчує, що своїми власними силами нездатна подолати зло.

          «Ніщо так не болить нас, як відчуття власного безсилля. Що ж тоді робити? Як діяти? – запитує проповідник і відповідає: – В цьому Ісус Христос може нам дати таку саму науку, яку дає сьогодні своїм апостолам: для того, щоб мати можливість протистояти і перемагати зло, потрібно зростати у вірі».

          Порівнюючи нас з дітьми, які без певних навиків і досвіду хочуть самі щось зробити, проповідник пояснює, що щось подібного Господь чинить з нами. Він вчить нас молитви євангельського батька, оскільки, на його переконання, усі ми віримо, але водночас є маловірами. Відтак кожного з нас Господь може запитати: чому Ти засумнівався, маловіре? Як свого часу запитав апостола Петра серед розбурханого і темного моря.

          Ми зараз переживаємо, каже Отець і Глава УГКЦ, один з найбільш болючих і драматичних моментів історії нашого народу. В Україні триває війна.

          «Що може бути більш болючого? Почуття справжніх сліз безсилля виступають на наших очах, коли ми бачимо страшні кадри з Бучі, Ірпеня, коли бачимо братські могили, в яких поховані сотні людей. Коли нам показують, як на вулицях лежать бездиханні тіла розстріляних, зі зв’язаними руками, наших братів і сестер. Це все за кілька десятків кілометрів від нашого Патріаршого собору», – каже архиєрей.

          «Окупант, який ступив на нашу землю хоче нас поневолити так само, як нечистий поневолював бідного хлопця. Ми сьогодні, подібно до цього батька, приходимо до нашого Учителя, Спасителя, який приходить до нас у цій Божественній Літургії і кажемо йому: Спасителю, ніхто у світі не може зупинити війну в Україні. Ні дипломати, ані могутні світу цього. Допоможи нам, Учителю, допоможи», – додає він.

          На його переконання, ми сьогодні представляємо перед обличчя Спасителя, подібно як євангельський батько, життя нашого зболеного, страждального народу. Представляємо Йому нашу біль і навіть відчуття немічності.

          «Нам так важливо усвідомлювати, що перемога України буде виявом Божої сили через віру і боротьбу українського народу. Саме до нас сьогодні Христос каже: Немає нічого неможливого для того, хто вірує», – переконаний Блаженніший Святослав.

          «Ми сьогодні віддаємо в руки нашого Спасителя перемогу України і просимо, щоб вона якнайшвидше наступила. Ми у цілковитому довір’ї віддаємо Йому в руки наше з вами життя, сьогодення і майбутнє. Ми знаємо, що це Він візьме за руку кожного, хто впав. Кожного, кому болить і хто страждає, і піднесе його своєю воскрешальною десницею», – каже Глава Церкви.

          І запевняє:

          «Це Господь нам каже: той вид злого, що топче сьогодні українську землю, виганяється молитвою і постом. Тож триваймо у цій молитві! Молімся молитвою євангельського батька: Учителю, вірую. Вірую, що ти нас врятуєш, що перемога прийде. Вірую, що ми будемо святкувати Пасху і в Тобі і з Тобою співати на українській землі: Христос воскрес! Ми до цього прямуємо кожного дня і кожної неділі Великого посту. Учителю, віруємо, але поможи нашому невірству», – закликає духовний лідер українців.

          Департамент інформації УГКЦ

          Читай також

        • Слухають, але не чують
        • Поради від військового капелана на Різдвяний піст
        • Не все золото, що блищить
          • Оціни

            [ratemypost]